Заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра розповіла, якою може бути відповідальність рф за збройну агресію в Україні за чинними міжнародними та національними актами.
«Відповідальність держави завжди настає за вчинення міжнародно-протиправного діяння проти іншої держави або сукупності держав.
Окупацією території Автономної Республіки Крим, початком збройного конфлікту на Донбасі і повномасштабною збройною агресією 24 лютого 2022 року росія порушила основоположні принципи міжнародного права і міжнародного правопорядку.
Абсурдним є те, що росія і надалі є учасницею глобальних міжнародних організацій, особливо ООН і її Ради безпеки, щодня вбиваючи дітей, жінок, чоловіків у мирній демократичній європейській країні.
Статут ООН порушено. Статут Ради Європи порушено, а росія була членом Ради Європи на момент початку агресії. Принципи заключного Гельсінського акта 1975 року порушено. Це принципи про дотримання прав людини, територіальну цілісність держав, непорушності кордонів.
Для цивілізованого світу ці принципи – це сакральна основа світового порядку, для росії – фантом, пусті слова, які не відповідають концепції російського тероризму.
Міжнародне гуманітарне право, яке є одним із найкраще кодифікованих і найдетальніших галузей міжнародного права, забороняє вбивства і зґвалтування цивільного населення під час війни, забороняє тортури і знущання над військовополоненими, забороняє знищення приватної власності – все це порушено.
Ба більше, всі ці воєнні злочини, злочини проти людяності і геноцид українського народу поєднані із заподіянням прямої матеріальної шкоди постраждалим. А тому для росії, крім міжнародної кримінальної відповідальності, настає і матеріальна міжнародна відповідальність та беззаперечний обов’язок компенсувати всі завдані збитки у вигляді репарацій.
Такі найстрашніші злочини, як геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини, підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Україна активно співпрацює з прокурором МКС для забезпечення належного розслідування і притягнення до відповідальності росії.
Оскільки ні Україна, ні росія не ратифікували Римський статут МКС і Кампальські поправки до нього щодо злочину агресії, цей Суд не має юрисдикції розслідувати злочин агресії росії проти України.
Враховуючи відсутність юрисдикції МКС і будь-якого іншого наявного органу міжнародної юстиції, Україна від самого початку повномасштабної російської агресії працює кожного дня над створенням спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності за злочин агресії рф проти України.
Водночас Офіс Генерального прокурора розслідує за Кримінальним кодексом України скоєні російськими військовими звірства. Українські суди вже винесли вироки зловмисникам за вбивства мирних жителів.
Потерпілі – фізичні та юридичні особи України – мають отримати компенсацію збитків, завданих російською агресією. Просто зараз усі необхідні міжнародні інструменти, які прагне створити Україна, – в процесі розробки.
Тут існує юридичний аспект, пов’язаний з юрисдикційним імунітетом рф та її майна. Юрисдикційний імунітет означає імунітет держави та її майна від судового позову, засобів забезпечення позову та примусового виконання судового рішення.
Однак у міжнародному праві закріпилась концепція обмежувального імунітету. Він полягає в тому, що держава та її власність мають імунітет лише тоді, коли держава діє, а її власність використовується для виконання суверенних функцій. У разі ж комерційних правовідносин держава та її власність імунітету не мають.
Концепція обмежувального імунітету закріплена в законодавстві США, Великобританії, Канади, інших держав. На рівні ООН та Ради Європи прийнято Конвенції про імунітети держав, які також засновані на концепції обмежувального імунітету.
Україна прагне прийняти профільний закон, який врегулює питання юрисдикційних імунітетів іноземних держав і їх майна.
