Підтверджені судовим рішенням грошові вимоги забезпеченого кредитора стосовно пені за зобов’язаннями боржника – фізичної особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про неплатоспроможність, не можуть бути визнані судом і підлягають відхиленню.
На це вказала Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 8 грудня 2022 року у справі № 921/542/20.
Висновки ВС
В цій справі відповідна палата КГС ВС зазначила:
«Підтверджені судовим рішенням грошові вимоги забезпеченого кредитора стосовно пені за зобов’язаннями боржника – фізичної особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про неплатоспроможність з урахуванням положень п. 5 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, які виникли з кредиту в іноземній валюті, не можуть бути визнані судом і підлягають відхиленню, оскільки реченням другим абз. 6 цього пункту визначено імперативну умову щодо неможливості включення штрафних санкцій та пені до грошових вимог забезпеченого кредитора, яка не містить будь-якого конфлікту та правового зв’язку, зокрема, з конституційними приписами щодо обов’язковості виконання судового рішення і не підлягає обмежувальному тлумаченню».
Судова палата відступила від висновків ВС про те, що грошові вимоги забезпеченого кредитора в частині пені визнаються судом як такі, що стягнуті на підставі рішення суду, яке набрало законної сили та є обов’язковим до виконання відповідно до ст. 1291 Конституції України.
Зокрема такі висновки містилися у постановах Верховного Суду:
від 14 квітня 2021 року у справі № 910/16926/19; від 11 травня 2021 року у справі № 927/844/20; від 2 червня 2022 року у справі № 926/2987-б/20.
Також КГС ВС звернув увагу, що разі порушення грошового зобов1язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях із визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.
«Тож кредитор, який, користуючись наданим йому процесуальним правом, визначив заборгованість за валютним кредитом у пред’явленому ним позові в національній валюті – гривні, що була задоволена судом та стягнута з боржника в цій валюті, має право за ч. 2 ст. 625 ЦК України на нарахування 3 % річних та індексу інфляції на таку заборгованість боржника за весь час прострочення виконання ним грошового зобов’язання» — наголосила судова палата КГС ВС.
Також читайте: РСУ визнала відсутність конфлікту інтересів у діях ексголови КГС ВС Богдана Львова щодо скликання зборів суддів
